Культурна та мистецька діяльність

Нарис - путівник

           про обласне культурно-мистецьке свято

                                 "Маріїна долина"

Полтава - Чутове - 2008 рік

Співає сонячна Маріїна долина

Легенький літній вітерець

Дубовим грає листом .

Стрічає запашний чебрець

Нас росяним намистом

В краю , де буйно так цвіте

Оспівана калина,

Зібрала всіх своїх гостей

Маріїна долина

Із давнини наш родовід,

Легенди дивні линуть.

Прославила на цілий світ

Марія Україну.

Співайте пісню повсякчас,

Творіть красу чарівну

І вірте, що є й серед вас

Марії й Чураївни.

Цими моїми словами в мальовничому куточку України, Маріїній долині , ведучі розпочинають святкову концертну , культурно-мистецьку і спортивну програми чудового обласного свята.

Святково, яскраво і різнобарвно вбрана лісова галявина " Мавчин куток" створює у людей піднесений , нічим не зрівняний настрій.

Сонячні промені пробиваються крізь верховіття дерев і ллють на землю димові мерехтливі потоки. Їх доповнюють мила серцю музика і веселі усміхнені обличчя учасників свята. Співають птахи і люди. Гамір стоїть на весь ліс. Тут зібрано все найкраще, що є в нашому і сусідніх районах Полтавщини і Харківщини. На святі грають, співають артисти і аматори сцени. Очі розбігаються по вишиванках-рушниках і безлічі полотен художниць-учасниць обласного конкурсу.

Тут кожен може відчути свою причетність до високого народного мистецтва.

Історія започаткування і розвитку свята " Маріїна долина "впродовж уже майже чотирнадцяти років має чимало яскравих сторінок. Необхідно, щоб жодна подія, найменший епізод, всі люди, що творять свято, не були забуті. Я хочу про все розповісти, поки жива пам'ять.

Перші кроки

Чому саме " Маріїна долина " ? Чому свято - літнє ?

Перші кроки були досить невеликі, розтягнуті в часі.

Почну здалеку. 1981 рік. У район приїхала група художників з Ленінградського худфонду. Керівництву району було запропоновано створити у Черняківці меморіальний музей Марії Башкирцевої, яка мешкала тут у дитячі роки. Крім оформлювальних робіт, пропонувалися копії її картин, що знаходяться у Російському музеї.

Відомості про художницю були досить скупі: у енциклопедії - маленька стаття. Тому художникам-оформлювачам було відмовлено. Тоді в районі були інші пріоритети . Я про цей факт знав, але не міг якось вплинути на хід події.

У 1988 році після навчання у Києві, роботи в м. Полтаві я повернувся в Чутове.

На той час вже був виданий роман М. Слабошпицького "Марія Башкирцева". У ньому мова йшла і про Черняківку.

Я зацікавився подіями понад сторічної давності. Разом з головою місцевого колгоспу О.В. Шапталою, секретарем парткому І.А. Ночевним почали шукати хоч що-небудь про Бабаніних, родину Марії по матері, що мешкала тут колись. Старі люди згадували, залишалися майже легендарні перекази про панські ставки, "Собачу могилу". Ми обійшли ці місця і прийшли до думки , що треба працювати над створенням музею. Почали по зернині збирати відомості про Марію. Потім були відомі події 1991 року і справа з музеєм була відкладена.

У 1995 році в розмові з жителем Черняківської сільської ради, методистом районного відділу освіти П.О. Незвієцьким спливла згадка про Марію Башкирцеву і її 135-річчя. До пам'ятної дати залишалося менше, ніж півроку. Матеріалів було обмаль. До вже існуючих додався "Щоденник. Вибрані сторінки" Марії Башкирцевої, випущений у 1991 році.

Тоді я вирішив звернутися до музеїв, де зберігаються картини Марії. Листи були написані українською і російською мовами. Вчителька Чутівської школи Р.І. Сиднюк переклала листи в дирекцію Лувра та мерію Ніцци на французьку мову. Вона їх записала друкованим шрифтом. Я на єдиному тоді комп'ютері у відділі освіти набрав ці листи і від імені виконкому районної ради направив їх адресатам.

Якою ж безмежною була радість, коли почали надходити листи-відповіді. Надішли листи з Російського музею Санкт-Петербурга, Третьяковської галереї в Москві, з Самари, Сум, Дніпропетровська. І зовсім несподіванкою був лист із Лувра. У ньому повідомлялося, що картини М. Башкирцевої передані в музей д-Орсе.

Потім надійшов лист з Музею мистецтв у Ніцці. В ньому йшла мова про великий авторитет у них М. Башкирцевої, що в них є її меморіальний зал. У місті на місці вілли, де колись жила Марія, є пам'ятний знак з мармуру, на якому викарбувано слова "На цьому місці знаходилася вілла, в якій Марія Башкирцева почала вести свій знаменитий "Щоденник".

Також повідомлялося, що у вересні з нагоди 135-річчя Марії в Ніцці було проведено Міжнародний колоквіум. Пізніш було надіслано велику ілюстровану книгу "Марія Башкирцева. Художник і скульптор", видану того ж року в Ніцці. Ми тоді були здивовані, що на титулі книги стоять дати 1858-1884 р.р.

Згодом ми отримали лист від директора Дніпропетровського музею Л.В. Тверської, яка була учасником згаданого колоквіуму. Вона надіслала афішу про колоквіум, інші матеріали. Пізніше директор Музею мистецтв у Ніцці пані Беатріс Дебрабандер-Декамп у листі до директора Черняківської школи В.С. Хоменко підтвердила рік народження Марії , який вони встановили по оригіналах щоденника художниці, було згадано 1858 рік.

Тепер справжню дату народження Марії , дочки предводителя Полтавського дворянства К.П. Башкирцева, знайшли в архіві Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації подружжя Тетяна та Микола Швеці, вихідці з Диканьки. Це було дійсно 12 листопада 1858 року. Про причини перенесення дати народження Марії її матір'ю тепер доводиться лише здогадуватися. Французьські дослідники делікатно пояснили дошлюбним зачяттям Марії. Перші роки життя досить приховані давністю подій. Я навіть припускаю, що Марія народилася в Черняківці. Її мати могла спеціально приїхати до своїх батьків. Адже в "Щоденнику" вона категорично говорить: "А справжня моя годувальниця в Чорняківці". Очевидно справжньою була та годувальниця, яка годувала Марію з перших днів народження.

У романі М. Слабошпицького "Марія Башкирцева" досить яскраво описані сцени гучного довготривалого відзначення народження Марії. Але для такої людини як К.П. Башкирцев приводом для бурхливого гульбища з чисельними гостями, циганами і т.д. могло бути лише народження сина, майбутнього спадкоємця і продовжувача роду Башкирцевих. Тодішні події ще потребують глибоких історичних досліджень.

У вересні-жовтні я з директором центральної районної бібліотеки Л.О. Лопатко побував в бібліотеках Полтави, Харкова, згодом Києва, у кімнаті М.Башкирцевої в Диканьській картинній галереї. Кімната-музей в Стасівській школі була розібрана і складена в запасник. У Стасях ми знайшли запис спогадів і досліджень Ф.М. Мисника. Доля розпорядилася так, що бабуся Ф.М. Мисника служила в маєтку К.П. Башкирцева, а сам Федір Михайлович працював в Черняківській ветеринарній лікарні, що в повоєнні роки знаходилася в хаті "справжньої" годувальниці Марії Олександри Литвин. Цю хату їй збудував вдячний за годування Марії дідусь Степан Бабанін.

Любительське дослідження Ф.М. Мисника скупо розповідає про спогади жителів Черняківки, пов'язані з Бабаніними, самою Марією. Ф.М. Мисник ставить досить багато запитань про події того часу. Матеріали досліджень Ф.М. Мисника зберігаються в меморіальному музеї М. Башкирцевої в Черняківці.

У жовтні 1995 року ми мали вже вдосталь підтверджень величі творчості Марії Башкирцевої. Тодішній голова районної ради і її виконкому В.І. Тесля дав згоду на спорудження пам'ятного знака у с. Черняківці та проведення там великого заходу 23 листопада.

Часи для району і села Черняківки тоді були нелегкі . Був збіднений сільський бюджет , доживало віку колективне сільськогосподарське підприємство "Авангард". Тому зібратися на солідний пам'ятник не було змоги. В.І. Тесля дозволив, а завідувач фінансовим відділом райвиконкому П.І. Павленко знайшов кошти. Черняківській сільській раді було надано позику без віддачі в розмірі 150 мільйонів купоно-карбованців. Сільська рада перерахувала їх Котелевському кооперативу "Граніт".

Звичайно ж, за таку суму можна було виготовити лише скромний пам'ятний знак. За моїм ескізом художники кооперативу виготовили знак у вигляді плити червоного граніту з вставкою з чорного габро.

На цій вставці викарбувано відомий фотопортрет художниці, на якому виділено її мудру голову і майстерні руки. Там же напис: "У Черняківці в родині Бабаніних у 1862-1870 роках жила відома художниця М.К. Башкирцева".

В газеті "Зоря Полтавщини" від 11 листопада 1995 року № 135 , с. 4, в статті "І обминула холодна непам'ять часу. До 135-річчя від дня народження Марії Башкирцевої" лікар Валентина Мельникова пише: "Як болісно нам , вихідцям із села Гавронці, знати, що більшість творів нашої видатної землячки опинилися далеко від її малої батьківщини.

Бідна біла дівчинко! Чому так сталося, що твої картини висять у Луврі - найавторитетнішому музеї Франції, а ми, твої земляки, навіть уявлення про них не маємо? Невже до 135-річчя з дня народження, яке минає в листопаді нинішнього року, ніхто не дбає про те, щоб ми побачили хоча б репродукції твоїх картин?"

Наче у відповідь на це риторичне запитання про Марію згадали чутівці. У Черняківці 22 листопада знак було встановлено, а 23 - відкрито. Був холодний день, йшов мокрий сніг. Урочистий акт відкрив голова Черняківської сільської ради О.А. Кропивко. На ньому виступали В.І. Тесля, начальник управління культури облвиконкому П.К.Бондаревський, завідуюча відділом культури Диканського райвиконкому Н.В.Крюченко, директор Черняківської школи В.С.Хоменко.

А потім розпочалася культурна програма в Черняківському сільському Будинку культури. У фойє привертала увагу гостей виставка картин самодіяльних художників району, учасників конкурсу. Працівники районного Будинку культури, дитячої музичної школи виконали театралізовану композицію "Ти з нами, Маріє". Роль Марії виконала Інна Мельникова, учениця Чутівської школи.

Були вручені нагороди художникам - учасникам конкурсу робіт на премію імені М. Башкирцевої. Премія у розмірі, еквівалентному тодішнім 500 франкам введена рішенням райвиконкому. Свого часу премія в такому розмірі з коштів сім'ї була встановлена для молодих художників матір'ю Марії Марією Степанівною Бабаніною. Премію було символічно відновлено. Вперше премію одержав художник центральної районної бібліотеки В.І.Белей. Цінні подарунки одержали інші учасники конкурсу, а їх було близько десяти.

Бурхливі оплески викликав спів викладача дитячої музичної школи М.А.Соловія.

Пізніше у їдальні КСП "Авангард" для всіх учасників програми було влаштовано святковий обід. Люди веселилися від душі, співали, танцювали.

Тоді ж було схвалено думку про те, що таке свято потрібно провести влітку, щоб гарна погода сприяла дійству, була приємною учасникам свята.

Перше літнє свято

Вже в квітні 1996 року мною було написано сценарій свята "Вінок Маріїного дуба". В той час на місці садиби Бабаніних вже нічого не залишилось, були городи. Неподалік , за каскадом бабанінських ставків, росте велетенський дуб, якому - не менше трьохсот років. Вочевидь, він був свідком перебування Марії у Черняківці. Ось тому й мав він стати серцем майбутнього свята.

Але коли побував біля нього голова районної державної адміністрації В.І. Тесля, думка змінилася. Потрібно було провести вирубку багатьох дерев, що росли навколо дуба, та й під'їзд був складним. Вирішили шукати інше місце для свята.

Голова місцевого КСП "Авангард" О.В. Шаптала запропонував оглянути лісову галявину, розташовану за селом , що називалася "Підошва третя". Якщо подивитися на ліс з пташиного польоту, то в його масиві виділяються три галявини, що по формі нагадують ступні людини. До речі, це місце вже раніше облюбували місцеві жителі для відпочинку. Біля лісового струмка було облаштовано гойдалку, виставлені пеньки.

Після цього мені довелося переписати сценарій свята. Я назвав його святом Маріїної долини.

Тепер Маріїна долина відома далеко за межами району. Сюди приїздять відпочивати в будь-яку пору року сім'ями, веселими компаніями , колективами підприємств і установ.

Почалася підготовка місця для театралізованого дійства , концертної програми.

Маріїна долина знаходиться досить далеко від стаціонарних низьковольтних електричних мереж. Виручили нас два пересувні генератори струму з двигунами внутрішнього згоряння, що раніше були на агітавтобусах районного Будинку культури. Сцени ще не було. На пагорбі, у північно-східній частині галявини, під деревами гірляндами з декоративних прапорців було окреслено місце для виступів учасників художньої самодіяльності.

Між дерев, біля струмка з ставочком було створено затишне місце, яке я назвав "Мавчин куток". Таке урочище в Сторожівському лісі я пам'ятав з дитинства. Поряд для картин відвели місце під лісовий музей "Зелені склепіння". В такому музеї коштовностей я свого часу побував у Дрездені.

Свято готували на неділю, 30 червня - День молоді.

Зранку в п'ятницю , 28 червня йшов великий дощ. З'їхати в долину було ніяк і ми, організатори свята , замість того, щоб прикрашати долину, сиділи в машині вгорі на асфальтівці.

Тоді й почули, що Верховною Радою прийнята нова Конституція України. Так свято було присвячено ще й Дню Конституції України.

У неділю було сонячно і тепло. Збиралися задовго до початку свята біля пам'ятного знака Марії. Лунала святкова музика, панував піднесений настрій. Підсилення звуку в центрі села Черняківки забезпечувала бригада районного вузла електрозв'язку, очолювана його начальником В.О. Лазарєвим.

Рівно о десятій годині свято розпочали ведучі С. Фисун і А. Ярошенко, методисти районного Будинку культури. До речі, вони будуть вести програму всіх наступних свят.

З привітанням виступали голова районної державної адміністрації В.І. Тесля, начальник відділу обласного центру народної творчості Н.Г.Сорокіна. Вона також була учасницею всіх наступних свят Маріїної долини. На урочистому відкритті свята співав Микола Соловій, нині артист Полтавської обласної філармонії, викладач Полтавського музичного училища ім. М.В.Лисенка.

В самій долині виступали самодіяльні митці районного Будинку культури, дитячої музичної школи, Черняківського та Василівського сільських будинків культури. Чимало зусиль для організації концертної програми свята доклав завідувач відділу культури райдержадміністрації В.М.Коваль . На святі були присутні і його знімали тележурналісти ТРК "Лтава" С.Польщикова та А.Материнський. Репортаж було передано по обласному телебаченню.

Після свята був обід у заказнику "Лизняна балка". Гості також купалися в ставку, що знаходиться поблизу. Враження від свята було надзвичайне. Тоді ж за обідом гуртом вирішили провести його і в наступному році.

Дощ - не завада.

Готуючи свято у 1997 році, вже мали досвід. Підготовку розпочали завчасно, відповідно плану. Свято готувалося як багатогранний районний захід, а не лише культурно - мистецьке свято.

Для свята написали твори І. Негода "Наша Марія", Л.Сябро "Не забуде її Черняківка".

Поезію І.Негоди читала при відкритті свята біля пам'ятного знака С.Фисун. Пісню на слова Л.Сябро виконував М.Соловій. Я написав слова до сценарію, які б найбільше відображали дух і суть свята. Ці слова спочатку прочитала заступник голови райдержадміністрації О.Л. Сивовол і віддала їх І. Замаю, який написав до них музику. Так з'явилась пісня «Маріїна долина». Віршем «Маріїна долина» ведучі починали програму свята в долині. Пісню виконував вокальний жіночий ансамбль районного Будинку культури, в якому співала й О.Л.Сивовол.

До свята на долині була встановлена металева основа сцени, виготовлена на Артемівському авторемзаводі під керівництвом його директора П.В.Гусєва.

Було встановлено стаціонарну металеву підставку під пілон «Маріїна долина. Ласкаво просимо». Так було окреслено в'їзд в долину. Під час свята тут стояв міліцейський пост. Автотранспорт впускали в долину тільки за спеціальними перепустками.

Вперше виготовлено перетяжку через всю долину. На ній були підвішені емблема свята, державний прапор та художні полотнища з девізом свята. Девіз був запропонований мною як головою оргкомітету. На мою думку слова: "Пам'ять. Краса. Юність. Щастя." якнайповніше відображали сутність дійства, яке з кожним роком вдосконалювалось, ставало оригінальним, єдиним у своєму роді.

Всі атрибути свята було встановлено напередодні. Мавчин куток було розширено, що дало змогу повніше оформити виставку народних умільців, художників, рукодільниць.

Колектив автогаража КСП "Авангард" на чолі з В.М.Швецем з великою любов'ю оформив "Мавчин куток", було встановлено металеві місточок через струмок, столи для обіду. У ставочку було висаджено очерет, туди запустили карасів. Під час свята риба вигравала в прозорій воді.

Найбільшою несподіванкою став грозовий дощ вночі перед святом. Ще в чотири години ранку йшов дощ. І було боляче до сліз, що вся підготовка може виявитись марною. Адже в дощову долину не можна буде в'їхати.

Але вже о 7 годині ранку сяяло сонце. Вода в долині стекла, трава висохла. Люди почувалися комфортно. Гостями свята були заступник голови Полтавської облдержадміністрації О.О. Нестуля, голова Харківського обласного відділення спілки письменників України І.М. Перепеляк. Вони ж і виступили при відкритті свята.

Новинкою свята став приїзд символічної Марії на парокінній колясці з двома їздовими в українському народному вбранні. Такий приїзд Марії на свято став традиційним. Марія зверталася до гостей з монологом.

У святі брали участь наїзники з кіньми кінно - спортивного комплексу ТОВ «Агроцентр».

Парокінний фаетон катав усіх бажаючих. Проїхав на ньому і О.О.Нестуля, нині ректор Полтавського кооперативного університету. На долині було облаштоване туристичне містечко районного Будинку дитячої та юнацької творчості. Привезли моторний дельтаплан гуртка юних техніків РБДЮТ в Новокочубеївській середній школі, яким керував Г.І.Ничик.

В день свята була реалізована програма культурно - мистецьких розважальних та спортивно - масових заходів.

На закінчення свята господарі частували гостей. Столи були накриті на протилежному боці струмка.

Районна газета « Сільські новини» дала репортаж на всю сторінку.

Шлях до обласного свята.

У 1998 році день був сонячний. Свято відбувалося за вже вивіреним сценарієм. За організацію свята відповідала заступник голови райдержадміністрації, яка тоді вела питання культури, О.Л. Сивовол. Я надавав консультативну допомогу.

Наступного року я знову був організатором свята. Як і в попередні роки було сонячно і тепло. Зранку з'їжджалися в Черняківку художні колективи, заклади торгівлі, жителі навколишніх сіл, гості з Полтави, районів Полтавщини і Харківщини.

Біля пам'ятного знака М.Башкирцевій був піднесений настрій, панувала святкова ейфорія.

Розпочалося свято. На парокінному фаетоні під»їхала героїня свята, символічна Марія. Її грала юна жителька Черняківки Таня Матійченко.

Марія звернулася до учасників урочистого акту. Тут же виступили найкращі виконавці пісень і художнього читання. У долині виступав народний хор «Слобожани» Коломацького районного Будинку культури. Керівництво району та управління культури Полтавської облдержадміністрації прийшли до єдиної думки, що наступне свято має стати обласним.

У 2000 році свято Маріїної долини ввійшло до плану обласних культурно - мистецьких заходів.

Новий статус свята.

27 червня 2000 року свято "Маріїна долина" вже було обласним. Біля пам'ятного знака виступали самодіяльні артисти балету Опішнянського колегіуму гончарного мистецтва. Вокально - обрядовий ансамбль «Вільхуватські кумоньки» виконував пісню керівника цього колективу П.Ященко «Марія». Співали також М. Соловій та юна співачка Яна Соломко, яка нині навчається в Київському музичному училищі імені Глієра, учасниця ансамблю «Глем».

Свято 2001 року було в дощовий день 28 червня. Відзначалась також п'ята річниця Конституції України. Напередодні через дощ не уквітчали Маріїну долину. В день свята в долину в'їхати було неможливо. Тому всі атрибути свята, в тому числі й перетяжку, виставили на майдані біля пам'ятного знака. З 9.45 до 10.30 дощ не йшов, дав можливість провести урочисте відкриття свята.

На святі виступили голова районної державної адміністрації, голова районної ради А.П.Вісич, заступник голови облдержадміністрації П.Г.Шемет.

У святі взяли участь начальник управління культури облдержадміністрації І.П.Глизь, директор обласного центру народної творчості Л.Ф.Ковтун.

Біля знака співав соліст районного Будинку культури, чарівний тенор Чутівщини Юрій Свіжина. Виставка обласного конкурсу художників була розміщена в приміщенні школи.

Концертна програма виконувалася в Черняківському сільському Будинку культури. Її розпочав зведений хор у складі народного хору "Горицвіт" Стасівського СБК Диканського району та хору "Сузір'я" Чутівського РБК піснею заслуженого працівника культури України А.І. Жданова на сл. Л.Сябро «Тобі, Маріє».

Аматори сцени Диканського та Чутівського районів порадували глядачів творчим розмаїттям.

Такого складного і навіть тяжкого свята Маріїної долини більше не було.

У 2002 році був сонячний день. У святі взяв участь і виступив перший заступник начальника управління культури облдержадміністрації А. Логвиненко.

Обласний центр народної творчості привіз на свято багато художниць - учасниць обласного конкурсу. В "Мавчиному кутку" було розташовано велику виставку творів живопису і народних умільців, вихованців районного Будинку дитячої та юнацької творчості. Концертну програму в долині відкрив народний хор "Сузір'я" Чутівського РБК, якому щойно присвоїли це звання, піснею «Тобі, Маріє».У наступні свята традиційно звучала ця пісня.

2003 був роком культури в Україні, тому свято готувалося особливо ретельно.

У "Мавчиному кутку" спорудили бетонну сцену, розширили його. День був зранку сонячним. Біля пам'ятного знака голова райдержадміністрації А.П.Вісич прийняв від керівників Новосанжарського району обласну естафету "Від села до села, від району до району", присвячену Року культури. Виступив заступник голови облдержадміністрації П.Г. Шемет.

Тут же співала начальник відділу культури Коломацької райдержадміністрації Харківської області Вікторія Ткаченко. Роль Марії виконувала Валерія Дацько, учениця Черняківської школи.

На сцені в долині виконали велику програму дитячі танцювальні колективи Новосанжарського району. Виступив також народний вокальний ансамбль «Диканьчанка».

Співали Ю.Свіжина, Тріо «Лірина» у складі Ірини Домашенко, Любові Тіцької, Лариси Черниш.

Під час виступу народного жіночого вокального ансамблю з с.Степного Полтавського району почалася злива. Але самовіддані аматори не захотіли залишити сцену і відспівали свою програму під дощем.

У 2004 році на святі виступили голова райдержадміністрації А.П.Вісич, директор обласного центру народної творчості Ліна Федорівна Ковтун, перший заступник голови Коломацької райдержадміністрації Сергій Миколайович Яцюк, начальник відділу культури цієї райдержадміністрації Вікторія Ткаченко.

До сценарію я написав нові поетичні рядки.

Сьогодні лине дзвінко

Мелодія чарівна -

Співає Черняківка,

Співає Україна.

Маріїна долина

Із нами теж співає.

Виблискує перлинна

Веселка понад гаєм.

І музика небесна,

І українська пісня -

Душа наша воскресла,

До неба дух піднісся.

Хай радісно на святі

Усім вам, друзі стане!

Як в царстві придев'ятім,

Тут все веселе й гарне.

Чарівний день ласкає

Теплом і буйноцвіттям.

А над дубовим гаєм

Струна співає літня.

За руки всі беріться

Кружляйте в світлім вальсі.

Хай радість ллє за вінця

У пам'яті незгасній.

У концертній програмі взяли участь лауреати міжнародних і всеукраїнських конкурсів і фестивалів Тетяна Садохіна і гурт "Ревізор" (керівник В.Швець), тріо бандуристок "Вишиванка" Полтавської обласної державної філармонії, народні колективи Чутівщини: хор "Сузір'я", інструментальний ансамбль "Мрія" дитячої музичної школи, ансамбль "Вільхуватські кумоньки".

Звичайно ж дивували красою полотна обласного конкурсу жінок - художниць Полтавщини. Значну допомогу в організації свята надав колектив централізованої бухгалтерії відділу культури у складі : Г.П.Костяницької, В.М.Петренко, С.В.Грибаня; завідуюча районним краєзнавчим музеєм Г.С. Бафталовська.

Районна газета "Сільські новини" захоплено писала: "Воістину дивовижне свято. Воно сповнене відчуттям безмежності, вічності. Колись стежками цієї долини ходила маленька Марія Башкирцева. Нині цією землею ступають талановиті, обдаровані наші земляки, які мають такі ж мрії - самореалізуватися, дарувати світові красу і життя - жити вічно у пам'яті. ( Т.Осадча)".

У 2005 році свято проводилося вдесяте.

Його готували заступник голови Чутівської райдержадміністрації Н.В.Батюк, виконуюча обов'язки начальника відділу культури райдержадміністрації, директор дитячої музичної школи Н.Б.Філенко, начальник відділу внутрішньої політики райдержадміністрації М.А.Павленко.

Як завжди був чудовий літній день, 26 червня. Учасників свята вітав голова Чутівської райдержадміністрації Олександр Васильович Квітчатий, начальник управління, нині заступник голови облдержадміністрації Надія Семенівна М'якушко.

У концертній програмі взяла участь відома співачка і композитор Наталія Май з доньками, дуетом "Василечки".

Дірк Горлофф, фахівець з Німеччини відзначив: "У вас талановитий народ. Я в цьому переконався, оглядаючи художні виставки".

У 2006 році естафету організаторів і виконавців свята прийняла начальник відділу культури і туризму Чутівскої райдержадміністарції Наталія Станіславівна Полтавець.

Наталія Станіславівна, чарівна, завжди усміхнена молода жінка, мов життєдайне джерело, внесла у свято живий струмінь.

Основними складовими свята «Маріїна долина» стали цілий ряд епізодів: «Зірка полтавського небокраю» (відвідування гостями меморіального музею М.Башкирцевої); "Маріїними стежками" (екскурсія - прогулянка); «Вклонімося славетній землячці» (урочисте відкриття свята біля пам'ятного знака); «Легендарна дівчина з Черняківки» (театралізована композиція з героїнею свята Марією); «Осяяні красою і талантом» ( обласна виставка - конкурс робіт талановитих художниць Полтавщини на приз ім. М.Башкирцевої); «Паростки майбутнього» ( знайомство з мистецтвом талановитої дітвори Чутівщини); «Розмаїття талантів Полтавського краю» (велика концертна програма); «Розважайтеся, грайте і вигравайте» ( святкові конкурси, ігри, розваги); «Спорт молодих» ( спортивні змагання з різних видів спорту). Як бачимо, свято об'єднало в собі історію, пам'ять і сьогодення, красу, молодість, щастя юних.

Воно ростить таланти, дає можливість показати найкраще, що є серед талановитих жителів району, області, України.

На святі виступили голова райдержадміністрації О.В.Квітчатий, начальник управління культури і туризму облдержадміністрації Володимир Дмитрович Годзенко. Гостями були директор обласного центру народної творчості та культурно - освітньої роботи Л.Ф. Ковтун, відома поетеса - пісняр і журналіст Марія Бойко, головний режисер «Національного Сорочинського ярмарку» Володимир Любанський, начальник відділу культури Полтавської райдержадміністрації Л.Тягнирядно, директор БДЮТ у Полтавському районі І.Бурлакова.

У концертній програмі взяли участь народний гурт «Сусіди» з Градизька, Машівський ансамбль танцю «Відродження». Гучними оплесками зустріли глядачі виступ юного співака з Никонорівки Валерія Кучерявого, зірка якого сходить над Україною.

Особливо яскравим було свято у 2007 році. На нього завітали численні гості. Організатори вручали їм щойно випущений друкарським способом кольоровий буклет. На святі виступили виконуючий обов'язки голови райдержадміністрації М.П.Хворост, начальник управління культури Полтавської облдержадміністрації В.Д. Годзенко.

Справжнім диригентом свята була директор центру народної творчості і культосвітньої роботи управління культури облдержадміністрації Ліна Федорівна Ковтун.

Долина стрічала гостей символами свята на новій перетяжці. На святі побували і виступили народні колективи "Сузір'я", "Мрія", "Вільхуватські кумоньки", інші виконавці Чутівщини, лауреат фестивалю "Червона рута" народний аматорський гурт "Українська Швейцарія" з Лубен (керівник А.Куценко); народний фольклорний ансамбль "Берегиня" Краснолуцького Будинку культури Гадяцького району.

У святі взяли участь гості з Диканьщини та Карлівщини.

Особливо багато розваг було для дітвори: надувні ігрові атракціони з Кременчука, дитячі виставки. Роль Марії виконувала юна чутівка Юлія Пархоменко.

З кожним роком свято вдосконалюється, розквітає, насичується кольорами веселки. Через життєдайний його організм пройшло чимало талановитих людей, зокрема молодих і зовсім юних. Свято дало путівку в життя когорті самодіяльних поетів і композиторів, співаків і музикантів, художників і майстрів народної творчості.

По кілька збірок видали самодіяльні поети і письменники: Л.Сябро, Р.Артеменко, С.Лисенко, В.Мелешко, Н.Бистрай, А.Українець.

Лауреат премії ім. М.Башкирцевої, самодіяльна художниця з Нової Кочубеївки Н. Сіренко, у своєму доробку має понад п'ятсот живописних полотен. Окремі з них потрапили до колекцій у Англії, Німеччині, інших країнах.

Їй наслідує молодий талановитий художник з Чутового А.Болюх, який навчає учнів художнього відділення дитячої музичної школи.

Свято виявило багато талановитих художниць Полтавщини у щорічних конкурсах «Осяяні красою і талантом». "Маріїна долина" має високий потенціал підготовки талантів і в наступні роки.

Нинішній рік є ювілейний. У листопаді буде відзначатися 150 - річчя від дня народження М.Башкирцевої.

Свого часу нам повідомили французькі дослідники, що Марія насправді народилася у 1858 році. У листі до обласної державної адміністрації наша районна державна адміністрація пропонувала відзначити на державному рівні 140 - річчя від дня народження Марії Башкирцевої у 1998 році. Але пропозиція не була підтримана через існуючу на той час офіційну дату - 1860 рік.

Пам'яті М.Башкирцевої була присвячена Міжнародна наукова конференція, що проходила у Полтаві 15 - 17 травня 2008 року.

Конференція відбулася за ініціативи Полтавської обласної державної адміністрації, Фонду «Відродження пам'яті Марії Башкирцевої», його голови Т.Швець.

У пленарному засіданні наукової конференції, яка проходила в залі Полтавської галереї мистецтв, взяли участь шанувальники таланту видатної землячки з України, Росії, Франції, США.

Від Чутівського району учасниками конференції були: в.о. голови райдержадміністрації М.П. Хворост, завідуюча методкабінетом відділу освіти райдержадміністрації К.М.Курінна, вчитель Кочубеївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів О.І.Цимбалюк, вчителі Черняківської та Іскрівської школи І-ІІ ступенів, провідний бібліограф центральної районної бібліотеки Н.В.Кабаєва.

Офіційними учасниками конференції були директор Черняківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів В.С.Хоменко, науковий співробітник Чутівського районного краєзнавчого музею А.А.Шуть.

17 травня всі учасники конференції на двох автобусах прибули в Черняківку.

Біля пам'ятного знака М.Башкирцевій гостей стрічали символічна Марія (Валерія Дацько), в.о. голови райдержадміністрації М.П.Хворост, його заступник Н.В. Батюк, Черняківський сільський голова М.М.Штанько.

Гості висловили думку, що Валерія Дацько у ролі Марії була кращою серед тих, кого вони бачили в ролі Марії на Полтавщині. Сподобалися гостям і меморіальний музей, його експонати. Вони подарували музею нові видання про художницю.

Серед гостей була й видавець сучасного видання, відновленого у новому обсязі «Щоденника» М.Башкирцевої в 16 томах Люсіль Ле Руа. Гостям була повідомлена легенда про народження Марії в Черняківці, яка пояснює плутанину з датою народження. Потім всі учасники заходу пройшли Маріїними стежками. Маршрут проліг від пам'ятного знака по вулиці М.Башкирцевої у східному напрямку. Всі зупинилися і постояли біля пагорбу, на якому колись була церква Бабаніних.

Збулася мрія зарубіжних гостей: побути на місці, де колись стояв будинок сім'ї Бабаніних, в якому зростала Марія. Потім гості по дамбі між бабанінськими ставками пройшли до величезного, в чотири обхвати дуба, що був свідком дитинства Марії. З благоговінням притулилися до нього люди, які прибули здалеку, щоб вклонитися пам'ятним місцям, пов'язаних з їх кумиром - Марією Башкирцевою.

Дух конференції, що перенісся в Черняківку, кличе до зростання ролі свята в художньому житті людської цивілізації, оскільки свято Маріїної долини, як захід по вшануванню всесвітньо відомого генія культури, є єдиним в своєму роді в усьому світі.

У поемі «Маріїна зоря» є такі рядки:

Провісники одвічні

З минулого нам віють.

Давайте, українці,

Згадаємо Марію.

Марія - добра мати

Залишила нам спадок,

І ми йдемо віддати

Їй душу свою радо.

«Маріїна долина» -

Яскраве, дивне свято.

Тут літнє небо синять

Пісні і сміх завзято.

Марія тут присутня

І з нами розмовляє.

Ворота у майбутнє -

Веселка понад краєм.

Є впевненість, що нинішні керівники управління культури Полтавської облдержадміністрації В.Д.Годзенко, Л.Ф.Ковтун; району - М.П.Хворост, А.М.Шев'яков, Н.В.Батюк, О.Г.Материнко, Н.С.Полтавець, С.К.Порохня, Черняківський сільський голова М.М.Штанько докладуть всіх зусиль для піднесення свята Маріїної долини на нову висоту, дадуть йому могутні крила.

А.А.Шуть, науковий співробітник Чутівського районногокраєзнавчого музею.

Відповідальні за випуск:

Л.Ф. Ковтун, директор центру народної творчості та культурно-освітньої роботи управління культури Полтавської облдержадміністрації.

Н.С. Полтавець, начальник відділу культури і туризму Чутівської райдержадміністрації.

Фото Р.В. Теліщака.

Комп'ютерний набір і дизайн - С.В. Грибань.

Відпочивайте на Чутівщині.

Завітайте на свято "Маріїна долина" у с. Черняківку.

Смт. Чутове і с. Черняківка сполучені з м. Полтавою автошляхом та залізницею (станція Скороходове).